Анкета для учасників тренінгу - Навчально-методичний посібник [Данілович Н. В., Левчук С. С., Несторук Н. О., Хронюк...


Додаток 6

^ Анкета для учасників тренінгу.

Якими уміннями, знаннями, навиками, отриманими на заняттях, ви вже скористалися?

Чим ви ще не встигли скористатися, але плануєте це зробити в майбутньому і знаєте як?

Яким результатам навчання поки що не зможете знайти застосування в вашій практичній роботі?

Які вправи найбільше вам запам’яталися, допомогли розібратися в темі тренінгу?

Ваші пропозиції, зауваження, коментарі і побажання.

Дякуємо!

^ Емоційний комфорт дитини

(тренінг для батьків)

Хронюк Ірина Евгенівна,

практичний психолог

Сквирського ліцею

Мета: підвищення загального рівня психологічної культури батьків; допомога батькам у визначенні оптимальних шляхів виховання своєї дитини.

Завдання:

поінформувати про стилі поведінки батьків і окремі типи виховання як пріоритетні фактори формування взаємин у сім'ї, про тактику поведінки дорослих із дітьми, що мають проблеми у спілкуванні;

сприяти розвитку об'єктивності в процесі спілкування з дітьми.

^ Методичні прийоми: групова дискусія, ігрові методи, експрес-діагностика, мозковий штурм.

Цільова група: батьки учнів початкових класів.

Час проведення: 1,5 години.

^ Структура заняття




п/п

Види роботи

Обладнання

Орієнтовна тривалість


Вступ



5 хвилин


^ Вправа «Знайомство»



5 хвилин



Правила роботи групи

Ватман, маркери

5 хвилин



Вправа «Наші сподівання»

Стікери, ватман

5 хвилин



Інформаційне повідомлення «Емоційний комфорт дитини»

Мультимедійне обладнання

10 хвилин



Вправа: «Прихована камера»

Мультимедійне обладнання

20 хвилин



Вправа: «Сімейний портрет»

Аркуші паперу А4, маркери, олівці

10 хвилин



Інформаційне повідомлення: «Неконструктивні типи виховання»




10 хвилин



Вправа «Аукціон мудрих порад»

Роздатковий матеріал

10 хвилин



Вправа «Підведення підсумків»




5 хвилин



Домашнє завдання: Самодіагностика «Які ми батьки»

Роздатковий матеріал

5 хвилин

Вступ


Сім'я — це пристань і гавань,

сюди повертаєшся знов

із мандрів далеких і плавань,

тут вічно панує Любов.


Усі ми добре знаємо, як впливають емоції на наше життя, як вони можуть забарвлювати його світлими або темними фарбами, робити нас здатними дарувати радість і сприймати її, любити та ненавидіти, страждати та співпереживати. Через формування емоційної сфери людини відбувається формування її психіки, становлення її як особистості. Особливої уваги заслуговує емоційний світ дитини як найбільш уразливий і залежний від оточення. Саме він є основою емоційної стабільності – нестабільності психічного стану, формування і становлення індивіда, його психіки, свідомості.

Від емоцій, які найчастіше переживає і виявляє дитина, залежить успіх її взаємодії з оточуючими, успіх її соціального розвитку, соціалізації. Психічний стан дитини нині є однією з найважливіших соціально-психологічних умов її розвитку. Саме на даному віковому етапі домінує емоційний компонент, який є фоновим для всіх видів діяльності дитини.

Тому завдання батьків створювати гарний емоційний фон у кожної дитини ще вдома, адже це гарна запорука для здоров’я наших дітей.


Вправа «Знайомство»

Мета: ведучий зазначає, для того, щоб ми ефективно працювали, ми маємо більше довіряти один одному, а для того, щоб ми більше довіряли один одному, ми маємо бачити спільне один в одного.

Інструкція: присутні стають у коло, починаючи від ведучого, беруть по черзі один одного під руки, шукаючи і називаючи спільне із сусідом, та утворюють своєрідний ланцюг. Після чого учасники розбирають методом жеребкування картки чотирьох кольорів, об’єднуються у групи та сідають за ігрові столи відповідно до отриманих карток.


Правила роботи групи

Мета: формування єдиного робочого простору і створення правил поведінки в групі протягом всього тренінгу

Інструкція: учасникам пропонується замислитися над питанням «Для чого в нашому житті існують різні правила?». Після відповідей приймаються правила для групи і записуються на ватмані «Правила групи». Орієнтовними правилами можуть бути:

– добровільна участь у виконанні вправ і завдань;

– один говорить, інші слухають;

– висловлювати свою думку лаконічно; тощо.

Вправа «Наші сподівання»

Мета: дати змогу кожному учаснику усвідомити свої очікування від тренінгу та порівняти їх з очікуваннями інших учасників.

Інструкція: Учасникам роздаються стікери, де кожен зможе записати, чого саме чекає від заняття. Після написання кожен озвучує свої сподівання та кріпить стікер на ватмані. Тренер ранжує, узагальнює озвучені сподівання учасників та підводить підсумки вправи.


Інформаційне повідомлення «Емоційний комфорт дитини»

Фактори формування емоційного комфорту особистості дитини у певний період шкільного віку

Емоційний комфорт другокласників

сімейна ситуація;

інтелектуальні можливості.

Сприятлива сімейна ситуація

визначення свого місця в родині та характер взаємин дитини з іншими членами сім’ї;

особливість почуттів дитини в колі сім’ї.

^ Причини емоційного дискомфорту:

емоційні проблеми і труднощі взаємин у сім’ї.

Причиною емоційного дискомфорту, який має продовження під час навчання і проявляється як небажання, відволікання, нестійка увага, несприймання навчальної програми, дитячі істерики, чинення опору, – є емоційні проблеми і труднощі взаємин у сім’ї.

^ Стан психічного розвитку особистості

впливає на мотивацію навчання;

зумовлює формування в неї здатності брати участь у шкільному навчанні.

У результаті дослідження, яке нещодавно проводилось з дітьми цього класу, виявлено рівень інтелектуальних можливостей

у 12% дітей – високий;

у 58% – вище середнього;

у 30% – середній;

Результати дослідження вказують на те, що рівень сформованості інтелектуальної сфери у другокласників сприяє формуванню здорового клімату з потребою виразитися у навчанні.

Дослідження міжособистих взаємин дітей у сім’ї показало:

у 48% дітей висока тривожність;

у 36% несприятлива сімейна ситуація;

у 30% конфлікти у сім’ї, що негативно відображаються на дитині;

у 40% найбільш значущим у сім’ї є мама;

у 24% найбільш значущим у сім’ї є батько;

У 20% спостерігається конкуренція у сім’ї.

Сучасний життєвий ритм стрімкий і напружений, тож сім'я має бути притулком для душі, місцем переходу до стану розкутості, зняття психологічного напруження.

Школа, окрім навчання, відіграє дуже важливу роль у вихованні та становленні особистості дитини. Але найважливішим і найвпливовішим фактором цього складного та довготривалого процесу є сімейне виховання. Ситуація в родині, яку батьки та інші оточуючі оцінюють позитивно, може бути прийнята дитиною геть протилежно. Проблеми сімейного характеру тягнуть за собою цілу купу проблем у інших сферах життя: навчання у школі, взаємовідносини з однолітками та дорослими, порушення поведінки та навіть стану здоров'я. Сімейна ситуація в молодшому шкільному віці часто є причиною формування девіантної поведінки у підлітковому періоді.

Особливість почуттів дитини в колі сім’ї є домінантою поведінки дитини в школі.

Характер взаємин учнів, їхніх батьків і вчителів теж залежить і визначається багато в чому стилем батьківської поведінки.

(Характеризуючи стилі поведінки батьків з опорою на схему, доцільно використовувати дошку).

Авторитетний

Високий рівень контролю. Теплі взаємини. Батьки визнають та заохочують самостійність своїх дітей. Відкриті до спілкування, обговорюють із дітьми встановлені правила поведінки; припускають зміну своїх вимог у розумних межах. Діти добре адаптовані, впевнені в собі, добре навчаються у школі, мають високу самооцінку. В них сформовані самоконтроль і соціальні навички.

Авторитарний

Високий рівень контролю. Холодні взаємини. Батьки віддають накази, сподіваючись на беззастережне

виконання.

Закриті для постійного спілкування з дітьми; встановлюють жорстокі вимоги та правила, не припускають їх обговорення; дозволяють дітям лише мінімальну незалежність.

Діти, як правило, відлюдкуваті, боязкі та похмурі, невибагливі та вразливі. У підлітковому та юнацькому віці дівчатка часто стають пасивними й залежними; хлопчики – некерованими та агресивними.

Ліберальний

Низький рівень контролю. Теплі взаємини. Батьки недостатньо або й зовсім не регламентують поведінку дитини; демонструють беззастережну любов. Відкриті для спілкування з дітьми, але домінує спрямованість комунікації від дитини до батьків; дітям надають необмежену свободу (за незначного керівництва); не встановлюють обмежень. Діти схильні до неслухняності та агресивності, у присутності сторонніх поводяться неадекватно та імпульсивно, невимогливі до себе; іноді стають активними, рішучими і творчими людьми.

Індиферентний

Низький рівень контролю. Холодні взаємини. Батьки не встановлюють жодних обмежень; байдужі до своїх дітей. Закриті для спілкування; обтяжені власними проблемами, не мають сил на виховання дітей. Якщо байдужість батьків поєднується з ворожістю (як у батьків, що нехтують своїми дітьми), дитину ніщо не втримує від вияву руйнівних імпульсів та схильності до асоціальної поведінки


Вправа «Прихована камера»

Мета: визначити, складові емоційного комфорту дитини на уроці.

Інструкція: ведучий пропонує переглянути батькам відеофрагменти уроків під час яких діти:

показують виконане домашнє завдання (виготовлення сімейної аплікації на тему «Осінь») та відповідають на питання хто допомагав при підготовці цього завдання;

слухають пояснення вчителем нового матеріалу;

працюють в парах, групах;

працюють самостійно;

Завдання батьків поспостерігати за своєю дитиною і звернути увагу на те, який емоційний стан дитини під час перевірки домашнього завдання, визначити чи вміє вона слухати вчителя, працювати самостійно, спілкуватися з однолітками тощо.

Обговорення:

Що нового ви помітили в їхній поведінці?

Що здивувало вас?

Чи сподобалась вам поведінка ваших дітей? Чому?

Яку роль, на вашу думку, відіграють батьки у створенні емоційного комфорту дитини в школі?




Вправа «Сімейний портрет»

Мета: визначити цілісність та цінність сім’ї.

Інструкція: батькам дається завдання намалювати «Сімейний портрет», за допомогою якого передати ціннісні орієнтації сімейного виховання. По завершенні роботи кожен презентує свою роботу.

Обговорення:

Які труднощі ви мали при виконанні даного завдання?

Яку роль відіграють діти у вашому житті?




Інформаційне повідомлення «Неконструктивні типи виховання»

Ведучий характеризує неконструктивні типи виховання у сім’ї:

1. Емоційне відтворення – уникання контактів, відчуженість батьків.

2. Гіперопіка – заборони, контроль за кожним кроком, тривожно-недовірливе ставлення до навчальних успіхів особливо часто спричиняє протест у підлітків, призводить до загострення взаємин.

3. Надмірна вимогливість – переоцінка можливостей дитини.

4. Егоцентричний тип – надмірна увага батьків, присвоєння дитині ролі «кумира сім'ї».

Практика сімейного виховання свідчить, що досить часто батьки застосовують покарання (за низькі оцінки, неадекватну поведінку в школі тощо), як спосіб контролю та корекції поведінки дитини, але при цьому забувають, що покарання не повинне завдавати дитині ні морального приниження, ні фізичного страждання. Одна з небезпек покарання – в пригніченні особистості дитини. Принижуючи почуття гідності, батьки виховують у дитини схильність до пристосування та до поганих, негідних вчинків. Бездушні покарання породжують страх, а страх — хитрість та брехливість. Виникає замкнене коло.


Вправа «Аукціон мудрих порад»

Мета: спонукати до пошуку конструктивних методів виховання.

Інструкція: проаналізувавши причини, що спонукають до непорозумінь у спілкуванні, пропонуємо вибрати мудрі поради, які допоможуть порозумітися з дітьми.

Щоб придбати мудру пораду, необхідно обґрунтувати чому саме ця мудрість вам сподобалась?


«^ Виставка мудрих порад»

Обговорювати, а не звинувачувати.

Показувати власний приклад позитивної поведінки, не допускати розходження між словами і власними діями. «Роби, як я», а не «Роби, як я кажу».

Давати оцінку не особистості, думкам, емоціям дитини, а її поведінці.

Зауважувати позитивне в житті.

Жити «тут і сьогодні», не згадувати без особливої потреби негативні ситуації з минулого.

Не жити замість дитини, але бути поруч, щоб допомогти, якщо необхідно.

З дитиною можна сперечатися, а не сваритися.

Якщо є сумніви, покарати чи ні, краще не карати.

Покарання не повинно шкодити здоров'ю дитини – ні фізичному, ні психічному. Більше того, покарання повинно бути корисним.

За один раз – одне. Навіть якщо провин велика кількість, покарання може бути суворим, але тільки одне за все одразу, а не по одному за кожну провину.

Салат із покарань – страва не для дитячої душі! Покарання – не за рахунок любові, що б не трапилося, не обмежуйте дитину в схваленні й нагороді, на які вона заслуговує.

Строк давності. Краще не карати, ніж карати з запізненням. Покарання із запізненням навіюють дитині минуле, не дають стати іншою.

Покараний – пробачений. Інцидент вичерпаний. Сторінка перегорнута. Про старі гріхи ні слова!

Без приниження. Що б не сталося, якою б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною, як перемога нашої сили над її слабкістю, як приниження.

Необхідно прийняти, як реальність, що дитина, не будучи досконалою, не може не засмучувати тих, хто її любить.

Для створення здорових, гармонійних взаємин між батьками й учнями важливо враховувати різні фактори.

Терпіння.

Розуміння.

Емпатійність.

Поступливість.




Вправа «Підведення підсумків»

Мета: підвести підсумки заняття.

Обговорення:

До якого висновку ви прийшли?

Чи завжди ми дбаємо про емоційний комфорт наших дітей, і що стоїть на заваді батьківсько-дитячих порозумінь?

Слова-побажання: Дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство мами й тата. Подбайте про те, щоб у ваших сім’ях завжди панувала злагода та порозуміння.


Домашнє завдання: Самодіагностика «Які ми батьки»


^ ЯКІ МИ БАТЬКИ

Чи часто ми замислюємося над тим, чи хороші ми батьки, чи справляємося з обов'язками вихователів. Отож, які ми батьки? Перевірте себе, відповідаючи на питання: так, ні, інколи.

Чи стежите ви за статтями в журналах, дивитеся або слухаєте програми по телебаченню і радіо на теми виховання? Можливо, читаєте про це книжки.

Ваша дитина здійснила негідний вчинок. Чи не думаєте ви у цьому випадку, що її поведінка є результатом вашого виховання?

Чи підтримуєте думку вашого (вашої) чоловіка (дружини) щодо виховання дітей?

Якщо дитина пропонує вам свою допомогу, чи приймете ви її, якщо при цьому справа може затриматися, а то й взагалі зупинитися?

Чи використовуєте форму заборони або наказу лише тоді, коли це дійсно необхідно?

Чи вважаєте ви, що послідовність є одним з основних педагогічних принципів?

Чи вважаєте ви, що оточуюче середовище є найбільш впливовим на дитину?

Чи визнаєте, що спорт і фізкультура мають велике значення для гармонійного розвитку дитини?

Чи зможете ви не наказати, а попросити про щось свою дитину?

Вам неприємно «позбуватися» дитини фразами: «У мене немає часу» або «Почекай, поки я завершу роботу». За кожну позитивну відповідь запишіть собі 2 очки, за «Інколи» - 1, за негативну - 0.

РЕЗУЛЬТАТИ:

Менше 6 очок: про справжнє виховання ви маєте доволі слабку уяву. І хоча кажуть, що починати ніколи не пізно, радимо негайно зайнятися підвищенням своєї освіти в цій галузі;

Від 6 до 14 очок: ви не робите серйозних помилок у вихованні, але все ж в чомусь вам потрібно замислитися. А розпочати з того, що найближчий вихідний повністю присвятити дітям, забувши на деякий час друзів та виробничі проблеми. Будьте впевнені, діти вміють повертати борги;

Більше 14 очок: ви справляєтесь зі своїми батьківськими обов'язками. Але тим не менше, чи вдасться вам ще щось поліпшити у стосунках?

^ Профілактика та подолання емоційного вигорання у педагогів.


(тренінг для вихователів дошкільних навчальних закладів)


Ярова Тетяна Василівна,

практичний психолог

Сквирського дошкільного навчального закладу №6 «Ромашка»


Мета: довести до відома учасників інформацію про синдром емоційного вигорання та ознайомити з науково обґрунтованими способами подолання критичних ситуацій.

Завдання

ознайомити з поняттям професійного вигорання, його симптомами, етапами формування, причинами виникнення та засобами профілактики.

визначити особистісні якості, які характеризують «синдром емоційного вигорання».

сформувати навички саморегуляції та відпрацювати прийоми, які дозволяють забезпечити психічне здоров’я педагогам.

Обладнання: маркерна дошка або ватман для запису інформації; маркери, фломастери, кольорові олівці; папір формату А4, А3, авторучки, роздаткові матеріали (Вирізані з паперу листочки на яких написані якості та корені на), ватман із зображенням галявини, стікери, м’яч.

^ Час проведення: 1,5 години.


Структура заняття


№п/п

Види робіт

Орієнтовна тривалість

1.

Вступ, постановка проблеми

5 хвилин

2.

Прийняття правил роботи групи

5 хвилин

3.

Вправа «Галявина сподівань»

5 хвилин

4.

Вправа «Щоб говорити правду»

5 хвилин

5.

Вправа «Театр думок»

15 хвилин

6.

Інформаційне повідомлення «Синдром емоційного вигорання»

5 хвилин

7.

Вправа «Дерево»

20 хвилин

8.

Вправа «Ситуації та емоції»

5 хвилин

9.

Взаємонавчання «Релаксаційні вправи»

15 хвилин

10.

Аналіз заняття, підведення підсумків.

5 хвилин

11.

Історія для натхнення

5 хвилин


4109847555226970.html
4109947776829746.html
4110058224849578.html
4110207539296292.html
4110336728923484.html