Розділ XIIВИМОГИ ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ - Постановою Верховної Ради України  від 25 червня 1992 року...

^ Розділ XII
ВИМОГИ ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ Стаття 81. Призначені прикордонні інспекційні пости
1. Ввезення на територію України, транзит і вивезення з території України товарів здійснюються виключно через призначені прикордонні інспекційні пости, які мають карантинні станції та призначені для ввезення та вивезення товарів (далі - призначені прикордонні інспекційні пости).

2. Ветеринарно-санітарні, технічні та виробничі умови на призначених прикордонних інспекційних постах повинні визначатися Департаментом та бути прийнятними для таких цілей:

1) проведення клінічного огляду тварин та відбору зразків від таких тварин або інших товарів для діагностичних і лабораторних досліджень;

2) ізоляції тварин, що страждають на хвороби тварин чи недуги, або тварин, щодо яких є підозра захворювання;

3) проведення дезінфекції транспортних засобів, що використовуються для перевезення товарів.

3. Усі товари, зазначені в частині першій цієї статті, що надходять на прикордонний пост, який не є призначеним прикордонним інспекційним постом, мають бути направлені до найближчого призначеного прикордонного інспекційного поста.
^ Стаття 82. Товари та інші продукти, ввезення яких на територію України заборонено
1. Ввезення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які проживають/перебувають на території України, неїстівних продуктів тваринного походження для власного використання забороняється.

2. Забороняється ввезення на територію України живих патогенних мікроорганізмів (у тому числі бактерій, вірусів, грибків, рикетсій, мікоплазми, інших патогенних мікробів) та патологічного матеріалу, що містить збудників хвороб тварин, за винятком ввезення на територію України з метою проведення наукових досліджень чи для інших дозволених цілей.

3. Ввезення на територію України мікроорганізмів та патологічного матеріалу, що містить збудників хвороб тварин, дозволяється на підставі дозволу на ввезення на територію України, який видається Департаментом згідно із статтею 83 цього Закону.

4. Забороняється ввезення на територію України ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів, не зареєстрованих згідно з цим Законом, за винятком випадків, передбачених у статті 72 та частині дванадцятій статті 76 цього Закону.

5. Дія цієї статті не поширюється на ввезення (вивезення) мікроорганізмів, що є підконтрольним відповідним службам Міністерства охорони здоров'я України.
^ Стаття 83. Дозволи на ввезення на територію України товарів
1. Одержання дозволів необхідне з метою недопущення ввезення на територію України товарів, що містять збудників хвороб тварин.

2. Дозволи на ввезення на територію України товарів видаються за умови:

1) отримання результатів визначення ефективності іноземної ветеринарної служби країни походження продуктивних тварин та репродуктивного матеріалу;

2) ввезення живих мікроорганізмів та патологічного матеріалу, що містить збудників хвороб тварин;

3) початку ввезення інших товарів.

3. Разовий дозвіл на ввезення на територію України ветеринарних препаратів може видаватися у випадках, передбачених статтею 72 цього Закону.

4. Дозволи видаються Департаментом безоплатно протягом 30 днів з дати надходження документів на розгляд.

5. Підставою для відмови у видачі та анулювання дозволу є:

1) ймовірність занесення на територію України збудників хвороб тварин;

2) ввезення на територію України товарів, заборонених на підставі ветеринарно-санітарного статусу в країні походження чи реекспорту;

3) ризик, пов'язаний із ввезенням на територію України або транзитом товарів, є неприйнятним стосовно належного рівня захисту здоров'я тварин та пов'язаного з цим здоров'я людей.

6. Порядок видачі дозволів на ввезення на територію України товарів установлюється Кабінетом Міністрів України за погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

7. У процесі здійснення аналізу ризику, пов'язаного із ввезенням на територію України товарів, визначаються такі фактори:

(абзац перший частини сьомої статті 83 у редакції
 Закону України від 18.09.2008 р. N 538-VI)

1) використання товарів за призначенням;

2) географічні та інші характеристики України, країни походження та країн транзиту, які впливають на спроможність збудників хвороби, що підлягає повідомленню, заноситися, укорінюватися та поширюватися;

3) дія державних програм контролю хвороб тварин в Україні, країні походження та країнах транзиту;

4) наявність у країні походження зон, вільних від хвороб, що підлягають повідомленню, або зон із незначною присутністю хвороб, що підлягають повідомленню, у разі якщо ризик передачі такої хвороби відсутній або є мінімальним;

5) ефективність ветеринарної адміністрації країни походження, яка визначається відповідно до статті 29 цього Закону;

6) ефективність заходів, які можуть застосовуватися в країні походження на вимогу Департаменту для зменшення ризику, пов'язаного з ввезенням на територію України, включаючи профілактичний карантин тварин перед завантаженням, зазначення потужності (об'єкта) походження, відбір зразків та лабораторні дослідження для підтвердження відсутності хвороб, що підлягають повідомленню, в країні походження. У разі необхідності ветеринарна адміністрація країни-експортера надає належний доступ на потужності (об'єкти) для проведення інспекції, тестів та інших відповідних процедур щодо ветеринарно-санітарних заходів, пов'язаних із вивезенням живих тварин та продукції тваринного походження;

7) наявність у країні походження державних систем ідентифікації і реєстрації тварин;

8) у разі ввезення на територію України тварин береться до уваги очікувана ефективність профілактичного карантину тварин для здійснення моніторингу здоров'я тварин.

8. Дозвіл на ввезення на територію України повинен визначати ветеринарно-санітарні заходи, що мають бути здійснені експортером до завантаження, імпортером - після ввезення на територію України, а також будь-які декларації на доповнення до тих, які стосуються відсутності клінічних ознак певних хвороб тварин, що підлягають повідомленню, які повинні засвідчуватися міжнародним ветеринарним сертифікатом. У разі ввезення на територію України живих мікроорганізмів та патологічного матеріалу, що містить збудників хвороб тварин, дозвіл на ввезення на територію України повинен включати специфікацію ветеринарно-санітарних заходів, які застосовуються імпортером для запобігання неконтрольованому поширенню патогенного агента.

9. Дозвіл на ввезення на територію України не вимагається для імпорту неїстівних продуктів тваринного походження, якщо їх було піддано технічним процедурам, які виключають можливість передачі хвороб, що підлягають повідомленню.

10. Рішення про відмову в наданні дозволу на ввезення на територію України має бути вмотивоване і надається заявнику без затримки. Таке рішення може бути оскаржено в установленому законом порядку.

11. Департамент зобов'язаний повідомити шляхом розміщення на своєму веб-сайті перелік товарів відповідно до країн їх походження, з яких товари не можуть бути імпортовані згідно з ветеринарно-санітарним станом країни, а також інформувати заінтересовані державні органи про заборону ввезення на територію України товарів відповідно до ветеринарно-санітарного стану країни.

4088091123244582.html
4088226749046872.html
4088421404583103.html
4088700116180414.html
4088804542240347.html