Комплексна державна програма енергозбереження України Список прийнятих скорочень апк  - страница 13

3.5. Оцінка максимальних технічно можливих і економічно ефективних рівнів енергозбереження в галузях економіки
У цьому розділі Програми проведено ретроспективну (відносно 1990 р.) оцінку технічно можливого потенціалу енергозбереження, а також його прогноз до 2010 р. Слід зазначити, що показник технічно можливого рівня вище від рівня практичного потенціалу енергозбереження, який має передумови практичної реалізації, і в першу чергу за рахунок ресурсної забезпеченості.

Оцінка технічно можливого і максимально ефективного рівня енергозбереження в галузях була проведена по 12 основних напрямках, які можуть включати набір практично всіх відомих заходів і резервів енергозбереження:

- впровадження нових енергозберігаючих технологій;

- впровадження нового енергоекономічного обладнання;

- вдосконалення існуючих технологій;

- вдосконалення енерговикористовуючого обладнання;

- підвищення якості продукції;

- вдосконалення сировини та матеріалів;

- заміщення і вибір найбільш ефективних енергоносіїв;

- скорочення втрат сировини та матеріалів;

- скорочення втрат енергоресурсів;

- організаційно-технічні заходи;

- вдосконалення обліку та контролю за витратами енергоресурсів;

- економічні, правові та інші фактори зниження рівнів енергоспоживання.

3.5.1. Промисловість

У межах цього розділу розглянуто рівні енергозбереження в таких енергоємних галузях: електроенергетика, паливний, металургійний комплекси, хімія та нафтохімія, промисловість будівельних матеріалів, харчова промисловість. Оцінені загалом і інші галузі промисловості, які не ввійшли в наведений вище перелік.

Зведені оцінки технічно можливого і максимально ефективного рівня енергозбереження наведено в табл. 3.7.

Таблиця 3.7. Зведений технічно можливий рівень енергозбереження в галузях економіки України (відповідно до рівня 1990 р.)

Галузь 

1995 р. 

2000 р. 

2005 р. 

2010 р. 











Паливо, тис. т у. п. 

1. Промисловість, усього
в тому числі: 

4740 - 5535.1 

10711.2 - 11790.2 

18162.5 - 19700.0 

26030.6 - 28476.2 

електроенергетика 

740 - 800 

1160 - 1230 

3070 - 3170 

5200 - 5350 

паливні галузі: 

 

 

 

 

вугільна 

50 - 70 

100 - 150 

200 - 250 

300 - 400 

нафтогазова 

350 - 400 

1000 - 1100 

1900 - 2000 

2300 - 2500 

нафтопереробна 

17 - 20.1 

93.2 - 111.2 

160.5 - 191.0 

212.6 - 254.2 

металургійний комплекс: 

 

 

 

 

чорна металургія 

1800 - 2200 

3300 - 3700 

5600 - 6100 

8600 - 9400 

кольорова металургія 

140 - 160 

200 - 230 

220 - 270 

230 - 290 

хімічна і нафтохімічна промисловість 

300 - 365 

944 - 1072 

1425 - 1598 

1867 - 2235 

промисловість будівельних матеріалів 

320 - 400 

1080 - 1160 

1460 - 1530 

1710 - 2000 

машинобудування та металообробка 

133 - 168 

744 - 817 

1237 - 1546 

1871 - 2107 

харчова промисловість 

7790 - 832 

1840 - 1920 

2530 - 2635 

3290 - 3440 

інші галузі промисловості 

100 - 120 

250 - 300 

360 - 410 

450 - 500 

2. Сільське господарство 

1626 

1912.5 - 2983 

3032.6 - 4321.4 

4465.5 - 6134 

3. Будівництво 

180 

190 

200 - 220 

220 - 240 

4. Транспорт 

2560 

2780 - 3050 

4640 - 5220 

5590 - 6290 

5. Комунально-побутове господарство 

4540 

4760 - 5050 

5000 - 5950 

5770 - 6760 

Разом 

13645.5 - 14440.6 

20353.7 - 23063.2 

31035.1 - 35411.4 

42076.1 - 47900.2 

Електрична енергія, млн. кВт·год. 

1. Промисловість, усього
в тому числі: 

3425.0 - 4021.0 

8633.0 - 9949.0 

13897.0 - 16649.0 

21324.0 - 23241.0 

електроенергетика 

930 - 1000 

1540 - 1630 

2580 - 2650 

4340 - 4450 

паливні галузі: 

 

 

 

 

вугільна 

270 - 330 

700 - 850 

1200 - 1500 

1800 - 2200 

нафтогазова 

60 - 80 

180 - 200 

330 - 350 

550 - 580 

нафтопереробна 

8 - 10 

70 - 90 

110 - 132 

170 - 211 

металургійний комплекс: 

 

 

 

 

чорна металургія 

450 - 550 

1400 - 1700 

2500 - 3500 

4500 - 5000 

кольорова металургія 

500 - 550 

600 - 680 

750 - 1100 

1250 - 1400 

хімічна і нафтохімічна промисловість 

181 - 220 

823 - 989 

1434 - 1724 

2086 - 2225 

промисловість будівельних матеріалів 

270 - 380 

900 - 990 

1050 - 1180 

1420 - 1180 

машинобудування та металообробка 

216 - 241 

1090 - 1383 

1923 - 2383 

2728 - 3400 

харчова промисловість 

340 - 440 

850 - 887 

1320 - 1350 

1660 - 1705 

інші галузі промисловості 

200 - 220 

480 - 550 

700 - 780 

820 - 890 

2. Сільське господарство 

218.8 

235.6 - 371.1 

363.3 - 517.7 

539.3 - 740.4 

3. Будівництво 

90 

100 

120 - 130 

140 - 150 

4. Транспорт 

1090 

1240 - 1380 

1450 - 1620 

1670 - 1850 

5. Комунально-побутове господарство 

9500 

9500 - 10100 

10400 - 12000 

11000 - 13400 

Разом 

14323.8 - 14919.8 

19708.6 - 21900.1 

26230.3 - 30916.7 

34727.3 - 39381.3 

Теплова енергія, млн. Гкал 

1. Промисловість, усього
в тому числі: 

16.48 - 17.56 

25.19 - 28.15 

35.91 - 41.09 

46.08 - 52.53 

електроенергетика 

1.7 - 2.0 

3.0 - 3.5 

4.5 - 5.0 

6.1 - 6.7 

паливні галузі: 

 

 

 

 

вугільна 

0.3 - 0.38 

0.7 - 0.87 

1.2 - 1.5 

2.0 - 2.5 

нафтогазова 

0.03 - 0.04 

0.08 - 0.10 

0.18 - 0.20 

0.30 - 0.35 

нафтопереробна 

0.06 - 0.08 

0.34 - 0.40 

0.48 - 0.58 

0.70 - 0.84 

металургійний комплекс: 

 

 

 

 

чорна металургія 

0.35 - 0.4 

1.0 - 1.2 

2.1 - 2.4 

3.5 - 4.0 

кольорова металургія 

0.48 - 0.5 

0.5 - 0.53 

0.54 - 0.73 

0.65 - 0.84 

хімічна і нафтохімічна промисловість 

1.09 - 1.29 

2.69 - 3.22 

5.28 - 6.28 

6.99 - 8.30 

промисловість будівельних матеріалів 

1.29 - 1.68 

1.74 - 2.32 

3.08 - 3.73 

4.42 - 5.10 

машинобудування та металообробка 

0.13 - 0.14 

1.76 - 2.21 

3.27 - 4.06 

4.06 - 5.10 

харчова промисловість 

10.6 - 11.6 

12.8 - 13.8 

14.6 - 15.8 

16.6 - 18.0 

інші галузі промисловості 

0.45 - 0.46 

0.58 - 0.60 

0.68 - 0.71 

0.76 - 0.80 

2. Сільське господарство 

 

 

 

 

3. Будівництво 

0.26 

0.27 

0.27 - 0.28 

0.29 - 0.3 

4. Транспорт 

0.35 

0.35 - 0.61 

0.39 - 0.75 

0.47 - 0.87 

5. Комунально-побутове господарство 

31.6 

33.5 - 35.8 

37.0 - 42.5 

38.08 - 47.3 

Разом 

48.69 - 49.77 

59.31 - 64.83 

73.57 - 84.62 

85.64 - 101.0 

Всього енергозбереження, тис. т у. п. 

27394.5 - 28461.3 

37926.6 - 42256.7 

53484.0 - 61396.0 

69738.6 - 79949.4 

Капітальні вкладення, млн. дол. США 

1. Промисловість, усього
в тому числі: 

 

3379.1 - 3758.0 

7310.1 - 8168.2 

10976.9 - 12214.7 

електроенергетика 

 

182.5 - 208 

2282 - 2405 

4162 - 4412 

паливні галузі: 

 

 

 

 

вугільна 

 

105 - 140 

188 - 237 

294 - 371 

нафтогазова 

 

165.1 - 182.1 

312.8 - 330.2 

379.5 - 412.8 

нафтопереробна 

 

183.5 - 220.4 

334.5 - 400 

467.0 - 561.0 

металургійний комплекс: 

 

 

 

 

чорна металургія 

 

867 - 993 

1632 - 1778 

2357 - 2570 

кольорова металургія 

 

113 - 120 

133 - 184 

188 - 219 

хімічна і нафтохімічна промисловість 

 

447.4 - 536 

748.5 - 921 

950 - 1142 

промисловість будівельних матеріалів 

 

236 - 253.8 

315.6 - 328.4 

384.2 - 429.6 

машинобудування та металообробка 

 

518.6 - 527.7 

707.7 - 784.6 

995.2 - 1242.3 

харчова промисловість 

 

506 - 517 

586 - 620 

710 - 755 

інші галузі промисловості 

 

55 - 60 

70 - 80 

90 - 100 

2. Сільське господарство 

 

443.4 - 807.5 

671.5 - 1121.6 

1022 - 1644 

3. Будівництво 

 

58.5 

62.7 - 71.5 

71.9 - 82.8 

4. Транспорт 

 

700 - 777 

1103 - 1253 

1320 - 1496 

5. Комунально-побутове господарство 

 

4395 - 4673 

4873 - 5496 

5147 - 6144 

Разом 

 

8976.0 - 10074.0 

14020.3 - 16110.3 

18537.8 - 21581.5 



3.5.1.1. Електроенергетика

В основу визначення рівня енергозбереження в електроенергетиці закладений аналіз сучасного стану та перспектив розвитку галузі.

Рівні ефективності використання палива та енергії були розглянуті по таких сферах: експлуатація енергетичного обладнання електростанцій та його реконструкція та модернізація, скорочення власних потреб в енергоресурсах, скорочення втрат при розподілі електричної та теплової енергії, впровадження нових енергозберігаючих технологій виробництва енергії (ПГУ, котли з циркулюючим киплячим шаром тощо).

Результати детального аналізу технічно можливого рівня енергозбереження оцінено по 9 напрямках енергозбереження. Так, на рівні 2010 р. потенціал економії котельно-пічного палива становить 5200 - 5350 тис. т у. п., електричної енергії - 4340 - 4450 млн. кВт·год. та теплової енергії - 6.1 - 6.7 млн. Гкал.

Необхідні капітальні вкладення для реалізації такого обсягу економії в 2010 р. повинні бути на рівні 4162 - 4402 млн. дол. США.

3.5.1.2. Паливні галузі

Вугільна промисловість

Вугільна промисловість - найбільш енергоємна із паливних галузей. Зменшення енергоємності вуглевидобутку повинно досягатися за рахунок нової та модернізації існуючої техніки і технології видобування та переробки вугілля. Для галузі характерне погіршення гірничо-геологічних умов - поглиблення гірничих робіт, старіння шахтного фонду, перехід до розробки гірничих ділянок родовищ з підвищеною небезпекою викидів метану. Тому в перспективі це буде зв'язано з підвищенням енергомісткості видобутку палива та рівнів споживання ПЕР. При цьому буде спостерігатися найбільш значний ріст споживання електроенергії, тоді як витрати теплоенергії та палива будуть зростати меншими темпами.

Енергозбереження в галузі може бути досягнуто за рахунок таких основних заходів:

- створення нових та модернізація існуючих техніки та технології видобування та переробки вугілля, у тому числі за рахунок застосування способів перевезення вугілля в рухомий стан енергією вибуху та вібрації;

- використання методів газифікації, особливо низькосортного та високозольного вугілля;

- використання шахтного метану як палива;

- вдосконалення систем електроприводу, у тому числі збільшення коефіцієнту завантаження електроприводу, вибір типу приводу, обмеження режиму неробочого ходу, впровадження статичних регуляторів швидкості двигунів (використання трансформаторів з регульованим під навантаженням рівнем напруги);

- переробка та використання відходів вуглезбагачення як палива, зменшення втрат палива;

- використання в ефективних межах вторинних енергетичних ресурсів для цілей теплофікації та виробництва холоду.

Реалізація цих напрямків повинна проводитися з урахуванням екологічних наслідків та умов безпеки праці.

Загальний технічно можливий рівень енергозбереження в вугільній промисловості складає: в 2000 р. - 0.47 - 0.6 млн. т у. п., в тому числі власне паливо - 0.1 - 0.15 млн. т у. п., електроенергії - 0.7 - 0.85 млрд. кВт·год., теплоенергії - 0.7 - 0.87 млн. Гкал.; в 2005 р. - 0.8 - 1.0 млн. т у. п., в тому числі власне паливо - 0.2 - 0.25 млн. т у. п., електроенергії - 1.2 - 1.5 млрд. кВт·год., теплоенергії - 1.2 - 1.5 млн. Гкал.; в 2010 р. - 1.25 - 1.6 млн. т у. п., в тому числі власне паливо - 0.3 - 0.4 млн. т у. п., електроенергії - 1.8 - 2.2 млрд. кВт·год., теплоенергії - 2.0 - 2.5 млн. Гкал.

При оцінці рівня енергозбереження в галузі не враховано використання метану як важливого джерела поповнення ресурсів ПЕР.

Це питання має вирішуватись на державному рівні згідно з "Державною програмою з проблем пошуку, видобутку та використання метану вугільних родовищ України (1994 - 2005 рр.)".

Задачі по використанню метану розглянуті в розділі 4.

Поряд з цим при оцінці розмірів енергозбереження враховані можливості галузі по виробництву власної теплоенергії та електроенергії за рахунок використання внутрішніх резервів, в тому числі відходів вуглезбагачення та частково метану.

Основна економія ПЕР може бути досягнута за рахунок впровадження нових та удосконалення існуючих технологій та обладнання (біля 60 %). Певна економія (до 10 %) може бути досягнута за рахунок зниження втрат енергоносіїв, у тому числі вугілля з породою, а також впровадження організаційно-технічних заходів (8 - 10 %), перш за все по економії електроенергії, які характеризуються низькими затратами (20 - 30 дол. США і нижче в перерахунку на 1 т умовного палива, що економиться).

У цілому для реалізації наведених резервів економії ПЕР в галузі необхідні цільові капітальні витрати в об'ємі: до 2000 р. - 105 - 140 млн. дол. США, до 2005 р. - 190- 2 40 млн. дол. США, до 2010 р. - 300 - 370 млн. дол. США. При цьому капітальні витрати в галузі на 1 т умовного палива, що економиться, складають 230 - 240 доларів США.

^ Нафтогазова промисловість

В Україні в 1994 р. було видобуто 4.2 млн. т нафти та 18.3 млрд. м3 природного газу. У зв'язку з природним зниженням видобутку вуглеводнів через виснаження запасів великих родовищ в останні роки Україна задовольняє свої потреби в газі і нафтопродуктах за рахунок власного видобутку лише на 10 - 13 % по нафті і на 18 - 20 % по газу.

Одним із пріоритетних напрямків перспективного розвитку нафтогазового комплексу України є енергозбереження, що базується на впровадженні нових технологічних процесів та нової техніки. Досвід з цього питання нині в Україні ще не набув широкого застосування з ряду об'єктивних обставин, а саме: недостатня кількість сучасних технологій та устаткування, досвідчених спеціалістів, недостатнє фінансування тощо.

Газова промисловість України є великим споживачем природного газу, що використовується, головним чином, як пальне для газоперекачуючих агрегатів (ГПА) на компресорних станціях (КС) газопроводів в об'ємі 6.0 млрд. м3 на рік. Для перекачування товарного газу щодоби витрачають 16.0 млн. м3 паливного газу (близько 10 % від транспортованого) і 3.5 млн. кВт·год. електроенергії.

У 1995 р. в газовій промисловості споживання ПЕР склало: палива - 7.0 млн. т у. п., електроенергії - 1.205 млрд. кВт·год., теплоенергії - 0.63 млн. Гкал.

У перспективі в зв'язку з ростом видобутку газу намічається зростання споживання ПЕР, яке складе в 2005 і 2010 рр. відповідно (орієнтовні оцінки): палива - 13.0 і 13.8 млн. т у. п., електроенергії - 2.23 і 2.35 млрд. кВт·год., теплоенергії - 1.22 і 1.28 млн. Гкал.

Головними напрямками науково-технічного прогресу в галузі, що впливають на підвищення ефективності використання ПЕР та енергозбереження, є:

- підвищення питомої ваги газопроводів великого діаметру та підвищеним тиском;

- зниження гідравлічних втрат;

- охолодження природного газу;

- оптимізація режимів транспорту газу;

- зниження втрат за рахунок покращання парку ГПА та ін.

Значна економія в галузі може бути досягнута за рахунок раціонального використання вторинних енергетичних ресурсів та використання електроприводу замість газотурбінного. Ці напрямки враховані при оцінці загального потенціалу енергозбереження в газовій промисловості.

У нафтовій промисловості обсяги споживання ПЕР порівняно з газовою промисловістю незначні.

Оцінка технічно можливого рівня енергозбереження в нафтогазовій промисловості приведена в додатку 6.

Економія ПЕР в галузі може скласти в 2005 р. по паливу - 1.9 - 2.0 млн. т у. п., по електроенергії - 0.33 - 0.35 млрд. кВт·год., по теплоенергії - 0.18 - 0.2 млн. Гкал.

У 2010 р. економія ПЕР може скласти: по паливу - 2.3 - 2.5 млн. т у. п., по електроенергії - 0.55 - 0.58 млрд. кВт·год., по теплоенергії - 0.30 - 0.35 млн. Гкал.

У цілому рівень технологічного енергозбереження в галузі складає в 2005 р. 2.05 - 2.16 млн. т у. п., а в 2010 р. - 2.55 - 2.77 млн. т у. п. Його реалізація потребує в 2005 р. - 313 - 330, а в 2010 р. - 380 - 413 млн. дол. США, або в середньому близько 150 дол./т у. п. Економія капітальних витрат за рахунок реалізації напрямків енергозбереження в галузі може скласти (порівняно з видобутком палива) - до 2005 р. - 0.8 млрд. дол. США, а до 2010 р. - 1.04 млрд. дол. США.

3.5.1.3. Нафтопереробна галузь

У нафтопереробній галузі основний потенціал енергозбереження головним чином зосереджений в технологічних заходах та впровадженні нового високоефективного обладнання. На перспективу планується, що нафтопереробна галузь буде розвиватись в напрямку поглибленої переробки нафти до 75 - 77 % шляхом вакуумної перегонки мазуту, каталітичного крекінгу і гідрокрекінгу, а надалі до глибини переробки до 82 - 85 % за рахунок поглибленої переробки гудрону. Поряд з цим в галузі будуть впроваджуватися нові установки по облагороджуванню нафтових фракцій з метою отримання високоякісних та екологічно чистих палив, сировини для нафтохімії та продуктів для інших галузей промисловості. Крім цього в галузі передбачається значно підвищити рівень рекуперації тепла на установках атмосферної перегонки та використання тепла відходящих газів після гідроочистки газойля, збільшення теплообмінних агрегатів у технологічній схемі підігріву сировини. Значну економію паливно-енергетичних ресурсів буде отримано за рахунок удосконалення технологічних процесів шляхом впровадження нових видів каталізаторів, зменшення витрат нафти і нафтопродуктів при впровадженні автоматичних систем на наливних резервуарах.

Оцінка можливого технологічного рівня енергозбереження в нафтопереробній галузі на перспективу до 2010 р. показала, що по базових роках він може складати: по паливу в 2000 р. в межах 93,2 - 111,2, в 2005 р. - 160,5 - 191,0, в 2010 р. - 212,6 - 254,2 тис. т у. п., по електроенергії відповідно по роках: 0,070 - 0,091, 0,110 - 0,132, 0,170 - 0,211 млрд. кВт·год. і по теплоенергії: 0,340 - 0,398, 0,480 - 0,575, 0,700 - 0,840 млн. Гкал.

Реалізація енергозберігаючих заходів потребує капітальних вкладень по базових роках в таких обсягах: в 2000 р. в межах 183,5 - 220,4, в 2005 р. - 334,5 - 400,0, в 2010 р. - 467,0 - 561,0 млн. дол. США.

3.5.1.4. Металургійний комплекс

Чорна металургія

Розвиток чорної металургії характеризується такими рівнями виробництва основних видів продукції: залізної руди з 52 млн. т в 1995 р. до 34 млн. т у 2010 р., чавуну з 20 до 23 млн. т, сталі з 23.1 до 29 млн. т і готового прокату з 17.1 млн. т до 25 млн. т відповідно по роках.

Обсяги виробництва продукції в 2000 - 2010 рр. визначені згідно з "Концепцією розвитку гірничо-металургійного комплексу України", яка була затверджена Постановою Верховної Ради України від 17.10.95 р., а також проектом "Національної програми розвитку гірничо-металургійного комплексу".

Чорна металургія - найбільш енергоємна галузь промисловості, яка споживає біля 17.5 % палива та 16.7 % електроенергії від загального їх споживання в економіці України.

Ефективність використання палива в галузі може бути значно підвищена за рахунок впровадження енергозберігаючих заходів по таких основних напрямках:

- вдосконалення та оптимізація існуючих технологічних процесів та режимів, їх автоматизація та впровадження систем управління;

- впровадження нових енергозберігаючих та безвідходних технологій, устаткування та апаратів;

- структурна перебудова галузі в напрямку зменшення частки енергомістких виробництв і процесів;

- заміна природного газу іншими видами палива;

- підвищення рівня використання вторинних енергетичних ресурсів, перш за все теплових;

- зниження енергомісткості та матеріаломісткості виробництва;

- підвищення якості металу та металопрокату, розширення його сортаменту (економія досягається в галузях, які використовують метал, та загалом в економіці країни).

Чорна металургія є значним джерелом утворення вторинних енергетичних ресурсів. Вихід горючих ВЕР становить 90 %, а теплових - біля 60 % від загальної кількості їх в промисловості. Тому повне використання їх за рахунок установки теплових утилізаційних електростанцій, газових утилізаційних безкомпресорних турбін, установок сухого гасіння коксу, котлів-утилізаторів, охолоджувачів конверторних газів, утилізаційних турбогенераторів низького тиску, теплообмінників на теплових трубах, теплонасосних установок, використання низькокиплячих теплоносіїв, локальних схем теплофікації, кондиціювання повітря та утилізація тепла вентвикидів - все це дозволить одержати значну економію ПЕР при відносно низьких капітальних витратах, в ряді випадків, до 100 - 150 дол. США на 1 т у. п.

У 2010 р. економія палива може досягти 8.6 - 9.4 млн. т у. п., електроенергії - 4.5-5 млрд. кВт·год., а загальна економія (з врахуванням тепла) - 10.7 - 11.8 млн. т у. п., що потребує значних капітальних витрат - 1.63 - 1.78 млрд. дол. США в 2005 р. і 2.36 - 2.57 млрд. дол. США в 2010 р. При цьому питомі капітальні вкладення складуть біля 220 дол. США на зекономлену 1 тонну умовного палива, що в 2.5 - 3 рази нижче, ніж в паливовидобуванні.

Загальна економія капітальних витрат в галузі в 2010 р. може скласти біля 4 - 4.5 млрд. дол. США.

Реалізація наведеного в табл. 3.13 енергозберігаючого потенціалу в чорній металургії дозволить знизити енергомісткість прокату на 20 - 25 %. Проте це можливо лише за умови цільового фінансування енергозбереження в галузі в необхідних масштабах.

^ Кольорова металургія

Розвиток кольорової металургії України відповідає світовим тенденціям, але спостерігається відставання в технічному та сировинному забезпеченні, технологічному оснащенні, якості виробів із кольорових металів.

Внаслідок союзної спеціалізації праці, яка була раніше, майже для всіх кольорових металів практично не існує особистих замкнутих циклів виробництва - від первинної сировини до готового прокату або напівфабрикатів підвищеного ступеня готовності, а також - суттєвий дисбаланс між споживанням та забезпеченням економіки України кольоровими металами. Тому Концепція розвитку гірничо-металургійного комплексу України (Постанова Верховної Ради України від 17.10.95 р.) і розроблений на її основі проект Національної програми розвитку гірничо-металургійного комплексу передбачають здійснити детальну розвідку родовищ, проектування і будівництво та реконструкцію підприємств кольорової металургії. Це дозволить задовольнити потребу в сировині для виробництва кольорових металів, необхідних для галузей економіки країни.

Питома вага кольорової металургії в структурі промислового паливоспоживання становить менше 1 %, теплоспоживання - біля 2 і електроспоживання - біля 4 %. Приблизно дві третини галузевого паливоспоживання припадає на перетворення в електричну і теплову енергію. Вся потреба галузі в теплоенергії задовольняється власним виробництвом. Більше половини галузевого теплоспоживання становлять витрати теплоенергії в глиноземному виробництві. Дві третини витрат електроенергії становлять її витрати в алюмінієвій промисловості.

Скороченню витрат палива і енергії в кольоровій металургії будуть сприяти технічне переозброєння галузі, впровадження енергозберігаючих технологій, особливо в найбільш енергоємній алюмінієвій промисловості, а також зміна структури виробництва теплової енергії за рахунок залучення в тепловий баланс галузі вторинних енергоресурсів.

Рівень технічно можливого енергозбереження в кольоровій металургії в 1995 р. дорівнював 402 тис. т у. п., в тому числі: паливні ресурси - 140 тис. т у. п., електроенергія - 0.5 млрд. кВт·год. і теплоенергія - 480 тис. Гкал.

Подальший розвиток галузі зумовлює збільшення рівня енергозбереження до 777 - 923 тис. т у. п., у тому числі: паливні ресурси - 230 - 290 тис. т у. п., електроенергія - до 1.25 - 1.4 млрд. кВт·год., теплоенергія - 650 - 840 тис. Гкал.

Суттєві резерви енергозбереження має алюмінієва промисловість. Наприклад, в 1995 р. питомі витрати електроенергії на 1 т алюмінію становили 18.6 тис. кВт·год. проти 17.6 тис. кВт·год. в 1990 р. Цей показник на кращих заводах Росії становить 15 тис. кВт·год., Японії, США, Франції - 13.3 - 13.6 тис. кВт·год.

Основними причинами перевитрат електроенергії є нестабільний режим роботи алюмінієвих електролізерів, що є наслідком експлуатації застарілих конструкцій, а також недоліки в автоматизації технологічного режиму електролізу тощо.

Більшість технологічного обладнання галузі працює з виходом вторинних енергоресурсів. Тому пріоритетним напрямком енергозбереження є створення і впровадження в виробництво технологічних процесів і агрегатів з повним внутрішнім теплообміном, які забезпечують мінімальні втрати тепла.

У країні щорічно накопичуються великі запаси кольорового металофонду, більша частина якого через відсутність спеціального устаткування, недозбір та втрати не залучається в господарський обіг. якщо по прикладу розвинутих країн інвестиції направляти на випереджуючий розвиток вторинної кольорової металургії, то це дозволить отримати високий економічний ефект за рахунок залучення альтернативних джерел сировини і скорочення потреби в паливі та енергії. Енергомісткість виробництва вторинного алюмінію чи нікелю не перевищує 10 % енерговитрат при виробництві металів із первинної сировини, міді - 13 - 16 %, цинку - 28 - 40, свинцю - 35 - 40 %.

3.5.1.5. Хімічна та нафтохімічна промисловість

Доля хімічної та нафтохімічної галузі в загальному обсязі споживання палива, теплової та електричної енергії в промисловості складає відповідно 6,7 і 14 %. При цьому значна доля палива, головним чином природного газу і нафтопродуктів, використовується в галузі як сировина для виготовлення цілого ряду хімічних продуктів (аміак, метанол, пластмаси та інше). До найбільш енергомістких в галузі відносяться виробництва: аміаку, кальцинованої та каустичної соди, азотної та сірчаної кислоти, метанолу, технічного вуглецю, пластмас та синтетичних волокон тощо.

Основний потенціал енергозбереження в галузі припадає на впровадження нових енерготехнологічних процесів і більш ефективного устаткування, реконструкцію і модернізація діючого устаткування, вдосконалення діючих технологічних схем, підвищення рівня використання вторинних енергетичних ресурсів. Так, впровадження енерготехнологічних агрегатів виробництва аміаку потужністю 220, 450, 475 тис. т на рік можуть забезпечити економію енергоресурсів в розмірі 15 - 18 % від обсягу споживання їх на рівні 1990 р. Впровадження діафрагмового способу виробництва каустичної соди з використанням електролізерів біполярного типу скорочує питомі витрати електроенергії на 15 - 20 %. При виробництві кальцинованої соди значну економію енергоресурсів можна отримати за рахунок вдосконалення процесів обезводнення, сушки і дозування дрібних сипучих матеріалів, а в шинній промисловості за рахунок вдосконалення технології приготування формовочних сумішей.

У виробництві кислот економію енергетичних ресурсів можна забезпечити за рахунок використання плазмохімічних методів, які, крім того, дають можливість регулювати добові і сезонні нагрузки енергетичних систем і скорочують викиди шкідливих речовин в навколишнє середовище.

Важливим напрямком енергозбереження в каталітичних хімічних процесах також є розробка та впровадження більш ефективних каталізаторів, апаратів миттєвого закипання, утилізаційного обладнання та інших установок.

Технічно можливий рівень енергозбереження в галузі на перспективу до 2010 р. по основних напрямках згідно з результатами оцінки енергозбереження по базових роках може складати: по паливу в 2000 р. в межах 0.944 - 1.072, в 2005 р. - 1.425 - 1.598, в 2010 р. - 1.867 - 2.235 млн. т у. п., по електроенергії відповідно по роках 0.823 - 0.989, 1.434 - 1.724, 2.088 - 2.225 млрд. кВт·год., теплоенергії - 2.689 - 3.219, 5.284 - 6.280, 6.985 - 8.300 млн. Гкал. Для реалізації цього обсягу в галузі необхідні такі капітальні вкладення по базових роках: в 2000 р. в межах 447.4 - 536, в 2005 р. - 748.5 - 892, в 2010 р. - 950 - 1142 млн. дол. США.

3.5.1.6. Промисловість будівельних матеріалів

Питома вага галузі в промисловому енергоспоживанні становить біля десяти відсотків котельно-пічного палива, чотири відсотки теплової і вісім відсотків електричної енергії.

До пріоритетних напрямків енергозбереження в промисловості будівельних матеріалів слід віднести впровадження нових технологій і енергозберігаючого обладнання, удосконалення існуючих технологічних процесів і енергоспоживаючого обладнання.

Найбільш енергомісткими виробництвами в галузі є виробництво цементу (споживає приблизно половину пального та електроенергії), галузі стінових матеріалів та скла. Ці виробництва витрачають приблизно 90 % палива, що йде на потреби промисловості будівельних матеріалів. Через це підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів в цих виробництвах суттєво зменшує енергоспоживання в галузі.

У цементній промисловості передбачається перехід двох комбінатів (Дніпродзержинського та Єнакіївського) на сухий спосіб виробництва з використанням вугілля як основного палива, будівництво терміналу по розфасуванню, пакуванню та відвантаженню цементу на експорт морським транспортом потужністю 2 млн. т з подальшим доведенням її до 4 - 5 млн. тонн на рік.

У промисловості стінових матеріалів передбачено зниження енергомісткості виробництва за рахунок збільшення випуску пустотної цегли та ніздрюватого бетону, використання відходів вуглевидобутку і збагачення вторинних енергетичних ресурсів.

У скляній промисловості економія палива залежить в значній мірі від вдосконалення конструкції скловарних печей, збільшення їх потужності, інтенсифікації роботи і підвищення питомих зйомів скломаси. Передбачається у виробництві віконного скла перехід на технологію термічного формування та організація виробництва скла для автомобілів типу "Тріплекс", та для будівництва - сонце- і теплозахисного скла.

Оцінка технічно можливого рівня енергозбереження в промисловості будівельних матеріалів на перспективу до 2010 р. показує, що по базових роках цей рівень може складати: по паливу в 2000 р. в межах 1.08 - 1.16; в 2005 р. - 1.46 - 1.53; в 2010 р. - 1.71 - 2.0 млн. т у. п., по електроенергії відповідно по роках: 0.90 - 0.99; 1.05 - 1.18; 1.42 - 1.53 млрд. кВт·год.од; по теплоенергії: 1.74 - 2.32; 3.08 - 3.73; 4.42 - 5.1 млн. Гкал.

Для реалізації наведеного вище потенціалу енергозбереження промисловості будівельних матеріалів необхідні капітальні вкладення по базових роках: в 2000 р. в межах 236.4 - 253.8; в 2005 р. - 315.6 - 328.4; в 2010 р. - 384.2 - 429.6 млн. дол. США.

3.5.1.7. Машинобудування та металообробка

У структурі споживання паливно-енергетичних ресурсів машинобудівельним комплексом основну долю займають технологічні процеси. Так для забезпечення технологічних потреб витрачається 70 - 75 % котельно-пічного палива, 90 - 95 % електроенергії і до 45 % тепла від загальних обсягів їх споживання в цілому по комплексу. Тому технологічні процеси мають найбільш високий потенціал енергозбереження.

Впровадження в стале- і чавуноливарне виробництво таких технологій, як позапічна обробка металу, використання кисневого дуття, поліпшення якості шихти, попереднє нагрівання шихти перед виплавленням, оснащення вагранок двухрядними фурмами та пристроями для підігріву дуття дозволяють значно понизити витрати палива в цих виробництвах, в тому числі коксу на 20 - 30 %. Зменшення витрат електроенергії на 20 - 25 % при виплавці сталі в електродугових печах можна здійснити за рахунок обладнання печей більш потужними трансформаторами, використанням паливно-кисневих пальників при розплавленні шихти, позапічної доводки розплавленого металу.

Заміна традиційних процесів термообробки на прогресивні з використанням концентрованих джерел електронагріву: лазерного, плазмового, високочастотної і імпульсної індукції дозволяють зменшити питомі витрати електроенергії на 80 - 120 кВт·год. на одну тонну металу.

Значна економія електроенергії можлива в металообробці. За рахунок впровадження таких енергоекономічних технологічних процесів, як електролітична шліфовка, ультразвукова, електроіскрова і електрохімічна обробки металу, електропроменеве і дифузійне зварювання, заміна механічної обробки на холодну штамповку і гарячу накатку, обробку металу твердосплавним та алмазним інструментом та інших процесів, можливо знизити витрати електроенергії на 20 - 25 % від загального обсягу її споживання у виробничих процесах металообробки.

Оцінка можливого технологічного рівня енергозбереження в машинобудівному комплексі на перспективу до 2010 р. показала, що по базових роках цей потенціал може складати: по паливу в 2000 р. - в межах 0,744 - 0,817, в 2005 р. - 1,227 - 1,546, в 2010 р. - 1,871 - 2,107 млн. т у. п.; по електроенергії відповідно по рокам: 1,080 - 1,383, 1,923 - 2,383, 2,728 - 3,400 млрд. кВт·год. і по теплоенергії: 1,764 - 2,206, 3,271 - 4,056, 4,064 - 5,1102 млн. Гкал. До найбільш ефективних напрямків енергозбереження слід віднести: впровадження нових технологій і енергозберігаючого обладнання, удосконалення існуючих технологічних процесів і енергоспоживаючого обладнання, використання сировини і матеріалів високої якості і низької енергомісткості. Ці напрямки, головним чином, і визначають потенціал енергозбереження машинобудівного комплексу.

Для реалізації наведених рівнів енергозбереження, машинобудівному комплексу необхідні капітальні вкладення по базових роках: в 2000 р. в межах 518,6 - 527,7, в 2005 р. - 707,7 - 884,6, в 2010 р. - 995,2 - 1242,3 млн. дол. США.

3.5.1.8. Харчова промисловість

Харчова промисловість є досить енергоємною галуззю, її паливоспоживання в 2010 р. буде становити 10.5 - 11.6 млн. т у. п., споживання електричної енергії - 7.3 - 8.3 млрд. кВт·год., теплової - 39 - 51 млн. Гкал.

У цілому підприємства галузі підпорядковані кільком відомствам, на долю Держхарчопрому на рівні 2010 р. припадатиме 60 - 70 % галузевого споживання палива і 46 - 52 % галузевого споживання електричної енергії.

Для галузі характерний високий рівень фізичного та морального спрацювання виробничого обладнання. За даними Держхарчопрому, спрацювання активної частини основних промислово-виробничих фондів складає близько 50 %, десь до 54 % парових котлів та 53 % турбогенераторів експлуатуються більш як 20 років.

За останні роки ефективність енерговикористання в харчовій промисловості значно погіршилась, що обумовлено зниженням обсягів виробництва і неритмічною роботою, використанням застарілого обладнання, порушенням вимог до експлуатації енергетичного та технологічного обладнання тощо.

Більш як 80 % галузевого споживання палива йде на перетворення в теплову енергію.

Найкрупнішим в галузі споживачем енергоресурсів є цукрова промисловість. Враховуючи великий ступінь спрацювання основних фондів, ключовими напрямками підвищення ефективності енерговикористання є вдосконалення технологічних та теплових процесів виробництва, введення в дію нових технологій та устаткування.

У додатку 13 наведена оцінка потенціалу енергозбереження в харчовій промисловості по мінімальному та максимальному значеннях відносно рівня 1990 р.

У 2010 р. рівень енергозбереження по котельно-пічному паливу буде становити 3290 - 3440 тис. т у. п., по електричній енергії - 1660 - 1705 млн. кВт·год. і по тепловій енергії - 16.6 - 17.0 млн. Гкал.

Витрати на реалізацію цього потенціалу на рівні 2010 р. будуть становити 710 - 750 млн. дол. США.

3.5.2. Сільське господарство

Споживання палива на виробничі потреби сільського господарства України має зростати з 8863,4 тис. т умовного палива в 1995 р. до 10300 - 11400 тис. т у. п. в 2010 р., тобто збільшиться на 16,2 - 28,6 %. Споживання електричної енергії зросте відповідно з 14970 до 22000 - 25100 млн. кВт·год., тобто на 47 - 67,7 %. Загальне споживання паливно-енергетичних ресурсів в сільськогосподарському виробництві збільшиться на 3,6 - 5,8 млн. т у. п., або на 25,4 - 40,6 %. При зростанні валової продукції галузі з 3,00 до 4,89 - 5,43 млрд. грн., тобто на 62,8 - 81 %, енергоємність її виробництва зменшиться з 4,72 до 3,63 - 3,67 кг у. п. в розрахунку на кожний гривню валової продукції, тобто на 23,1 - 22,2 %, а електроємність відповідно з 4,98 до 4,50 - 4,62 кВт·год./грн., або на 9,6 - 7,2 %.

Використовуючи на 1 гектар ріллі 240 - 250 кг пального, що адекватно показникам таких розвинутих країн як Німеччина (270 кг), Франція і Англія (260 кг), США (190 кг), але отримуючи у 2 - 3 рази меншу врожайність сільськогосподарських культур та продуктивність тварин, Україна в розрахунку на одиницю продукції витрачає у 2 - 3 рази більше енергоносіїв на продукцію рослинництва і у 4 - 5 разів - тваринництва, ніж у перелічених країнах. Так, середні комплексні енерговитрати на виробництво продукції тваринництва в Україні складають: молока - 180 кВт·год./т, яловичини - 1670 кВт·год./т, свинини - 840 кВт·год./т, яєць - 101 кВт·год. на 1000 штук. Це значно більше, ніж у розвинутих країнах Заходу.

Підвищення вартості пально-мастильних матеріалів до рівня світових цін в роки перебудови призвело до збільшення їх долі у собівартості сільськогосподарської продукції до 40 - 45 % і забезпечити функціонування галузі в цих умовах - на застарілих технологічних, технічних і економічних принципах стало економічно недоцільним. Продукція сільських товаровиробників стає нерентабельною і неконкурентоздатною не тільки на світовому ринку, але й в межах республік колишнього СРСР.

Вихід із цього скрутного економічного стану, у якому опинились сільськогосподарські товаровиробники України, полягає в запровадженні принципово нових напрямків розвитку, зорієнтованих на ресурсо- та енергозберігаючі технології, на сучасні технічні засоби для їх реалізації, для використання нетрадиційних та поновлюваних джерел енергії з одночасним підвищенням врожайності культур та продуктивності худоби та птиці.

Оцінка можливого технологічного рівня енергозбереження в сільськогосподарському виробництві України та можливих витрат на його реалізацію на період до 2010 р. показує, що найбільш вагомими серед них є: впровадження нових енергозберігаючих технологій, впровадження нового економічного обладнання, поліпшення обліку та контролю втрат енергоресурсів, а також економічні та правові фактори зменшення рівнів енергоспоживання. Так, впровадження нових енергозберігаючих технологій повинно забезпечити за 1995 - 2010 рр. 721,7 - 991,2 тис. т умовного палива, у тому числі світлих нафтопродуктів 649,5 - 892 тис. т у. п. та 9,3 - 12,7 млн. кВт·год. електроенергії. Впровадження нового економічного обладнання забезпечить відповідно 1,8 - 2,5 млн. т у. п., у тому числі 1,6 - 2,3 млн. т у. п. світлих нафтопродуктів та 447,7 - 614,9 млн. кВт·год. електроенергії.

Всього ж за рахунок усіх напрямків енергозбереження економія палива на кінець прогнозованого періоду досягне 4,5 - 6,1 млн. т у. п., у тому числі світлих нафтопродуктів 3,5 - 5,5 млн. т у. п. та 539,3 - 740,4 млн. кВт·год. електроенергії. Якщо електроенергію перевести в умовне паливо по вищенаведених коефіцієнтах, то загальна економія паливно-енергетичних ресурсів на кінець 2010 р. складе 4,6 - 6,4 млн. т у. п.

Витрати на реалізацію технологічного енергозбереження в сільськогосподарському виробництві за 1995 - 2010 рр. будуть становити 1,0 - 1,6 млрд. американських доларів.

3.5.3. Будівництво

У порівнянні з рівнем 1990 р. в 1995 р. обсяг будівельного виробництва скоротився більше ніж в 2 рази, державні інвестиції - на дві третини, споживання котельно-пічного палива - з 2.0 до 1.1 млн. т у. п., електроенергії - з 4.0 до 1.8 млрд. кВт·год., теплоенергії - з 5.8 до 3.8 млн. Гкал. Вихід галузі із кризи залежить від її пристосування до ринкових відносин, інвестицій і є різних джерел фінансування на створення пасивної частини основних фондів галузей економіки, впровадження сучасних технологій виробництва.

Будівельне виробництво - одна із матеріаломістких галузей. Воно споживає більше 90 % продукції промисловості будівельних матеріалів, а витрати на матеріали, що використовуються при будівництві, складають більше половини загальної вартості будівельно-монтажних робіт.

У обсязі будівельно-монтажних робіт питома вага прогресивних технологій становить лише 5 - 10 %, використання легких металевих конструкцій в структурі будівельного виробництва України в 3 рази менше, ніж в розвинутих країнах.

Серед пріоритетних напрямків розвитку будівництва слід відзначити перепрофілювання будівельної бази на створення сучасних конструкцій, необхідність зміни типології будинків та споруд для забезпечення якісних зрушень в будівництві, переведення потужностей крупнопанельного домобудування на випуск огороджуючих конструкцій з підвищенням у 2.0 - 2.5 рази термоопору, забезпечення різкого зниження енергомісткості конструкцій тощо. Як видно з додатку 15, загальний технологічний рівень енергозбереження в будівництві склав в 1995 г. 258 тис. т у. п.: котельно-пічне паливо 180 тис. т у. п., електроенергія - 90 млн. кВт·год., теплоенергія - 260 тис. Гкал.

Подальший розвиток галузі, спрямований на зміни в структурі виробничого будівництва, введення в дію нових виробничих потужностей і реконструкцію діючих підприємств, нарощування житлового фонду та розширення міської інфраструктури, обумовили збільшення потенціалу енергозбереження в 2010 р. до 318 - 344 тис. т у. п.: котельно-пічне паливо - 220 - 240 тис. т у. п., електроенергії - 140 - 150 млн. кВт·год., теплоенергії - 290 - 300 тис. Гкал.

Технічний рівень енергозбереження будівництва відносно невеликий (обсяги енергоспоживання галузі в структурі використання палива та енергії економіки країни складають малу частку). Але технічне переозброєння будівельного виробництва буде сприяти суттєвому збереженню енергії в інших галузях, особливо в житлових та адміністративно-господарських будинках та спорудах.

3.5.4. Транспорт

Важливою складовою частиною громадського виробництва України є транспортна система. На забезпечення транспортних потреб народного господарства витрачається більше половини світлих нафтопродуктів, які використовуються в економіці країни, біля 5 % котельно-пічного палива, така ж частина електроенергії і 1 % теплоенергії.

Не зважаючи на те, що механізовано і автоматизовано багаточисельні технологічні операції і комплекс трудомістких робіт, технологія перевезення потребує удосконалення, так як вона не відповідає світовому рівню, а питомі витрати, наприклад, палива автомобілями перевищують в 1.4 - 1.5 рази в порівнянні з цим показником по автотранспорту промислово розвинутих країн. Такий стан зумовлено з одного боку тим, що основну частку існуючого парку вантажного автотранспорту складають автомобілі ГАЗ і ЗІЛ (вантажопідйомність - 4 - 6 т), які в міських умовах та на сервісних перевезеннях, використовуються з недовантаженням, що призводить до перевитрат палива, а парк автомобілів вантажопідйомністю до 2 т недостатньо розвинений. З другого боку Україна, яка займає одне з провідних місць в світі по нафтопереробних потужностях на душу населення, не може забезпечити себе світлими нафтопродуктами із-за низької глибини переробки нафти.

Такий стан з енерговикористанням просліджується і в інших галузях транспорту.

Технічний потенціал енергозбереження на транспорті України в 1995 р. оцінювався в розмірі 3.0 млн. т у. п., у тому числі: паливо - 2560 тис. т у. п., електроенергія - 1090 млн. кВт·год. і теплоенергія - 350 тис. Гкал.

Подальший розвиток транспортної системи зумовлює зростання в 2010 р. витрати палива та енергії і збільшення потенціалу енергозбереження (при сучасному технічному стані галузі) до 6.3 - 7.1 млн. т у. п., в тому числі: паливо - 5590 - 6290 тис. т у. п., електроенергія - 1670 - 1850 млн. кВт·год. і теплоенергія - 470 - 870 тис. Гкал.

Так, для залізничного транспорту одним з напрямків скорочення енерговитрат є зниження маси рухомого складу, головним чином вагонів. Найбільш ефективним шляхом зниження маси є застосування алюмінієвих сплавів як конструкційних матеріалів для вантажних вагонів, використання вантажних вагонів з параболічним дном. Впровадження цих заходів дозволить зменшити витрати енергоресурсів вже в 1996 р.

Поряд з заходами, які при наявності матеріальних та фінансових ресурсів вже готові до впровадження і їх енергоефективність може виявитись в 1996 р., при оцінці потенціалу енергозбереження враховувались також перспективні заходи, які ще розробляються і їх впровадження слід очікувати не раніше 2000 - 2005 рр. Прикладом такого заходу може бути використання вантажних автомобілів з поліпшеними аеродинамічними характеристиками кузовів, нових двигунів типу "газова турбіна", двигунів "без камери спалювання".

Суттєвому скороченню витрат світлих нафтопродуктів буде сприяти: використання автомобілів для перевезення попутних вантажів в порожньому напрямку, освоєння і експлуатація автомобілів, що працюють на зрідженому та скрапленому газі; на залізничному транспорті - збільшення вантажопідйомності вагонів одиничної потужності локомотивів, використання бортових автоматичних систем управління рухом тощо; на водному - використання протилежно обертових гвинтів тощо.

3.5.5. Комунально-побутове господарство

При попередній практиці господарювання в нашій країні головна увага приділялась реалізації енергозберігаючої політики в галузях матеріального виробництва за рахунок лімітування централізованого енергопостачання і практично ігнорувалось енергозбереження на підприємствах побутової сфери, комунального господарства та житловому секторі, які є крупними споживачами паливно-енергетичних ресурсів.

Щорічно на житлові, комунальні та побутові потреби населення України витрачається п'ята частина паливних ресурсів та електроенергії і третина теплової енергії, які використовуються в економіці, тобто по обсягах енергоспоживання ця галузь займає третє місце після енергетики та чорної металургії.

Загальною особливістю структури енергоспоживання розвинутих країн є зростання питомої ваги використання палива та енергії в невиробничій сфері, що характеризує зростання рівня життя населення, покращання житлових умов, підвищення комфортності житла, забезпечення економії праці та її продуктивності в сфері обслуговування. У той же час в провідних країнах Європи і світу реалізації енергозбереження в невиробничих галузях приділяють таку ж увагу, як впровадженню енергозберігаючих заходів в галузях промисловості, будівництва або транспорту.

Закордонний досвід реалізації енергозбереження в невиробничій сфері свідчить, що перелік енергозберігаючих заходів невеликий, але їх комплексне впровадження суттєво впливає на скорочення споживання палива та енергії в економіці. До такого переліку слід віднести:

- створення та використання більш економічних енергоспоживаючих побутових систем та приладів, модернізацію існуючого обладнання, зміну режимів його роботи;

- автоматизацію регулювання і управління режимами роботи побутових енергоспоживаючих систем та приладів;

- оснащення енергоприймачів регулюючими та вимірювальними пристроями;

- розвиток децентралізованого теплопостачання, при якому виключаються втрати теплоенергії при транспортуванні до споживачів;

- стандартизацію та поліпшення теплоізоляції будинків та споруд;

- проведення організаційних заходів, які спрямовані на стимулювання діяльності побутових підприємств по скороченню непродуктових витрат палива та енергії;

- впровадження оплати вартості енергоносіїв, яка відповідає реальним витратам.

- широка реклама по використанню приладів домашнього і культурно-побутового призначення з поліпшеними експлуатаційними характеристиками.

Марнотратні витрати палива та енергії в житловому і комунально-побутовому господарстві України зумовлені, з одного боку, сформованим в попередні роки відношенням населення до неефективного використання палива та енергії при низьких цінах та тарифах на них і, з другого боку, інженерним благоустроєм та обладнанням місць проживання населення, конструктивним та технічним рішенням будинків і споруд, які не були спрямовані на енергозбереження.

Як видно з додатку 17, рівень енергозбереження в житловому та комунально-побутовому господарстві України в 1995 р. складав 13.44 млн. т у. п., в тому числі: котельно-пічне паливо - 4.54 млн. т у. п., електроенергія - 9.5 млрд. кВт·год. і теплоенергія - 31.6 млн. Гкал.

У залежності від подальшого розвитку галузі (зміни чисельності міського та сільського населення, його забезпечення житловою площею, електротоварами домашнього вжитку, послугами побутової сфери тощо) енергозбереження в галузі в 2010 р. оцінюється в межах 16.22 - 19.49 млн. т у. п., у тому числі: котельно-пічне паливо - 5.77 - 6.76 млн. т у. п., електроенергія - 11.0 - 13.4 млрд. кВт·год. і теплоенергія - 38.8 - 47.3 млн. Гкал.

Для реалізації напрямків енергозбереження в житловому та комунально-побутовому господарстві необхідне цілеспрямоване фінансування, яке оцінюється в розмірі 5.1 - 6.1 млрд. дол. Так, наприклад, для установки у всіх споживачів житлового сектора від централізованого постачання газових лічильників на сучасному рівні (8.5 млн. квартир) необхідно 850 млн. дол. Тому реалізація енергозбереження суттєво залежить від фінансових можливостей країни і переорієнтації промисловості на виробництво необхідних для галузі будівельних матеріалів та обладнання.

4086077083184163.html
4086154571690204.html
4086188888064790.html
4086258935821870.html
4086465500987322.html